Договір про створення сайту: шкідливі поради
Спори щодо виконання договору про розробку сайту приховують рецепт оригінального договору (приклади запозичені із судових рішень):
Ніколи не пишіть, що замовляєте веб-сайт – це нудно. Поєднуйте різні терміни або оберіть серед популярних варіантів: (1) електронно-інформаційний ресурс; (2) інтерактивні гіпертекстові документи; (3) гіпертекстове представлення сторінок WWW сайту.
Імпровізуйте з предметом договору: розробка сайту є інформаційною послугою (роботою), а також створення комп’ютерної програми. Суди полюбляють писати, що «за правовим змістом відносини сторін є змішаним договором, який містить елементи договорів підряду (виготовлення та розробка дизайн-макетів, верстка, розробка програмних модулів тощо) та надання послуг (проведення консультацій тощо)».
Якщо наполягаєте на деталізації, робіть це лаконічно. Ось приклад: «WЕВ-сайт у складі комп’ютерної програми, бази даних, тексту, графіки, звуків, відеосюжетів». Якщо не побачите на сайті відеосюжети – сміливо вимагайте або гроші, або сюжети.
За будь-якої можливості уникайте технічного завдання, адже доведеться витратити кілька тижнів на його узгодження. Також зайвим буде поетапний план з строками виконання, які фіксуються проміжними актами та протоколами зауважень з відсиланням до ТЗ.
Насправді більшість конфліктів стосується прострочення з боку замовника та/або виконавця і ухилення від підписання акту або стягнення передоплати, оскільки прострочення призвело до того, що виконання зобов’язання втратило інтерес для замовника (ч. 3 ст. 612 ЦКУ).
Замовник з простроченням узгоджує етапи робіт
Наприклад, спір між «Позняки Жил Буд» і «Студією Артемія Лєбєдєва» (рішення госп. суду м. Києва у справі № 45/39-41/502 від 26.03.2012 р., залишене без змін постановою ВГСУ від 13.11.2012 р).
Замовник вимагав розірвати договір та повернути сплачені кошти, посилаючись на неналежне виконання обов’язків Студією, але суд з’ясував трохи інші деталі.
Студія надіслала замовнику Бриф, концепцію Дизайну Сайту та акт приймання-передачі Проміжного результату. Замовник у встановлені строки Бриф не підписав, вмотивованої письмової відмови від підписання з зазначенням вимог щодо усунення недоліків чи інших зауважень до виконаної роботи Студії не надав. Це позбавляє замовника можливості посилатись на неналежне виконання Студією умов договору, оскільки саме бездіяльність замовника спричинила подальше невиконання робіт.
Лайфхак, якщо виконавець не передав ключі і паролі
Відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться, передаючи замовнику роботи по створенню високотехнологічного програмного продукту – корпоративного веб-сайту, виконавець має передати замовнику — власнику сайту — ключі та паролі від нього, інформацію про електронну адресу сайту та інструкцію щодо особливостей та правил роботи з сайтом.
Без такої інформації замовник позбавлений можливості використовувати сайт за призначенням (посилайтесь на ст. 861 ЦКУ: підрядник зобов’язаний передати замовникові інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим).
Детальніше – в рішенні госп. суду Київської області від 09.12.2014 р. у справі № 911/4475/14, що залишене в силі постановою ВГСУ від 22.07.2015 р.
Покажіть суду як працює веб-сайт
Типова ситуація: строки завершення сайту неодноразово переносились в зв’язку з новими вказівками замовника щодо змін. Замовник вирішив розірвати договір посилаючись на прострочення з боку виконавця робіт.
Суд встановив, що виконавець електронним листом передав замовнику логін, пароль та хост-адресу, що підтверджується експертним дослідженням електронної пошти. З цього моменту замовник мав право користуватися результатом роботи – створеним веб-сайтом.
Під час судового засідання судом проведено огляд результатів робіт виконавця та встановлено, що веб-сайт повноцінно функціонує та використовується замовником (постанова ВГСУ від 22.12.2016 р. у справі № 910/8547/16).
Помилки в роботі сайті – це нормально
Якщо сайт не влаштовує замовника, значить виконавець порушив технічне завдання. Суд призначив інженерно-технічну експертизу, щоб встановити:
(1) чи є веб-сайт «працездатним»? Чи виконує він заявлені функції?
(2) чи відповідає веб-сайт вимогам технічного завдання?
Експерти з’ясували, що веб-сайт є «працездатним», виконує заявлені функції, містить помилки у «працездатності» та функціональності; відповідає вимогам технічного завдання.
Суд розуміє, що людям властиво помилятись, немає нічого досконалого в світі, а встановлені у програмному забезпеченні помилки у працездатності та функціональності не є підтвердженням невиконання вимог договору, тому відмовив у розірванні договору (постанова Харківського апеляційного госп. суду від 08.02.2017 р. у справі № 922/655/16).
Оплата – не доказ прийняття робіт замовником
Якщо підрядник завершив сайт (чи виконав певний етап) і надіслав замовнику на затвердження, а від останнього не надійшло заперечень у визначений строк, очевидно зауважень немає. Виконавець може направити замовнику акт прийому-передачі робіт для фіксації належного виконання. Замовник, в свою чергу, може ухилятись від підписання акту, особливо, якщо обов’язок оплатити послуги настає після підписання.
Найчастіше ситуація має два сценарії: (1) суд приймає всі докази належного виконання (макети сайту, електронні повідомлення, докази паперового направлення документів), щоб з’ясувати чи є підстави у замовника не підписувати акт; (2) суд вважає, що лише підписаний обома сторонам акт – єдиний доказ належного виконання.
У справі про розробку програмного забезпечення виконавець вказав, що хоча замовник не підписав жодного акту, але платив по графіку. Втім, суд встановив, що факт сплати грошей не може вважатись прийняттям етапу робіт, за які здійснено платіж (рішення госп. суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 р. у справі № 904/892/17, залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного госп. суду від 19.07.2017 р).
Штраф за прострочення
Універсальний засіб стимулювати ідеальну роботу команди розробників – реальна загроза величезного штрафу за прострочення. Жодної магії – просто перетворіть підряд на договір про створення твору на замовлення (ст. 1112 ЦКУ).
Позивач уклав договір про створення за замовленням картини і передачу усіх виключних майнових авторських прав. Гонорар за написання картини олійними фарбами та передачу прав склав 150 (!) грн.
Оскільки твір вчасно не намальовано, це підстава направити виконавцю вимогу про сплату штрафу у розмірі 100 000 грн (який визначили в договорі). Позивач просив стягнути цей штраф.
Як думаєте, суд: (1) відмовив у стягненні штрафу; (2) зменшив розмір штрафу до співмірного з ціною договору; чи (3) стягнув штраф в повному розмірі?
Думаю, читач здогадався, а щоб перевірити – клікніть на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2017 р. у справі № 761/21798/16.
Чекаю, коли з’явиться позов про спонукання виконавця створити веб-сайт, якщо він відмовляється співпрацювати з замовником (спосіб захисту: присудження до виконання обов’язку в натурі ч.2 ст. 16 ЦКУ). Чи законно змусити особу створити твір на замовлення?
Якщо огляд сподобався – поділіться ним і підписуйтесь на наш блог.
Навігація
Попередня публікація: ← Как установить сходство произведений
Наступна публікація: Телефонний довідник і авторське право →