Альбом Wu-Tang Clan, який заборонено продавати

Якщо ви, як і я, не шанувальник творчості гурту Wu-Tang Clan, але цікавитесь інтелектуальними правами, тоді ця історія для вас.

Wu-Tang Clan – це унікальний для 90х років США хіп-хоп гурт, який без участі продюсерів та лейблів отримав шалену популярність та комерційний успіх. В 2015 р. гурт оголосив про випуск альбому під назвою «Once Upon a Time in Shaolin». Гурт створив ажіотаж, буцімто вони 6 років записували матеріал до подвійного альбому, але хочуть продати його лише в одному примірнику. Для цього проведуть аукціон, аби альбом став найдорожчим в історії музики. До продажу єдиний примірник надійно захований в готелі Royal Mansour Hotel у місті Маракеш (Марокко).

За умовами аукціону покупець не може комерційно використовувати (в т.ч. публікувати для загалу) альбом до 2103 року (це не помилка – саме через 88 років після продажу), хоча може особисто прослуховувати. Альбом зберігається в унікальній срібній коробці, де розміщено шкіряний манускрипт з текстами пісень.

В 2016 р. Netflix та Бред Пітт навіть купили права на екранізацію історії створення альбому «Once Upon a Time in Shaolin». Ми розказували як голлівудські юристи придумали купівлю life story rights.

В серпні 2015 р. за $2 млн альбом придбав Martin Shkreli. Якщо ви не знали хто це такий, тут починається найцікавіше.

Мартін – американський підприємець, засновник та керівник компанії Turing Pharmaceuticals. Він відомий спекуляціями на акціях фармацевтичних компаній, які розробили важливі ліки і мають отримати схвалення FDA. У 2015 р. компанія Шкрелі придбала права на ліки Daraprim і збільшила ціни з $13,5 до $750. Він публічно заявив, що не збирається знижувати ціни, за що отримав титул «найненависніший бізнесмен США».

От такий персонаж придбав права на єдину копію довгоочікуваного альбому Wu-Tang Clan (він пообіцяв – якщо Трамп стане президентом в 2016, то викладе альбом, але не зробив це). До речі, копія альбому досі № 1 в списку найдорожчих, а № 2 – особиста копія «White album» The Beatles, яка належала Рінго Старру (продана за $790 000).

У 2015 р. Шкрелі заарештовали після обвинувачення в шахрайстві з цінними паперами («схема Понці»). В 2018 р. суд визнав його винним, за що Мартін отримав 7 років ув’язнення та обовязок відшкодувати $7,4 млн. Оскільки Шкрелі не мав достатньо коштів, держава наклала арешт, зокрема, на альбом «Once Upon a Time in Shaolin».

А тепер найголовніша новина.

Вчора прокурор Нью-Йорку Jacquelyn Kasulis (яка керувала командою, що вела розслідування проти Шкрелі) оголосила, що з метою відшкодування шкоди, яка завдана шахрайськими діями Шкрелі, цей альбом продано знову. Ціну та ім’я покупця не розкрили.

Єдине, що відомо — нова ціна альбому значно перевищила ту, яка сплачена в 2015 р. Ще перед арештом Шкрелі намагався продати альбом за $100 000 на онлайн аукціоні, але не встиг.

Адвокат Peter Scoolidge, що представляв таємного покупця, заявив що перемовини тривали більше року, а новий власник альбому також обмежений зобов’язанням не публікувати пісні до 2103 р. Адвокат пообіцяв, що ім’я покупця скоро стане відомо, тому поспішайте пожартувати в соцмережах, що це ви – новий власник альбому Wu-Tang Clan.

Цікаво було б побачити текст договору, де держава продає єдину копію звукозапису, яка обтяжена 82-річною забороною використання. Чи містить договір умови щодо авторських прав? Припускаю, що так, бо заборона відтворювати твір — це частина виключного авторського права. Важко уявити, що Шкрелі купив лише матеріальний примірник (бо як тоді гарантувати, що гурт не випустить нові копії, чим знецінить його примірник?). Можливо гурт відчужив права під відкладальною обставиною (хоча сумнівно вважати настання певного року такою обставиною), або, якщо права у Wu-Tang Clan, в договорі є заборона виготовляти копії.

В нашому законі є оприлюднення (розкриття публіці) твору — здійснена за згодою автора чи іншого суб’єкта дія, що вперше робить твір доступним для публіки. В редакції закону до 2001 р. був термін «обнародування» — дія, що робить твір доступним для публіки, але саме право на обнародування було особистим немайновим, тобто невідчужуваним.

А що, якщо новий власник почне продавати копії в 2022 р.? Або просто розмістить альбом у вільному доступу? Хіба зможе гурт заборонити це? Напевно, лише як порушення умов контракту.

Ви вже уявили, як на СЕТАМ продають унікальний примірник альбому ТНМК? Чи ви, як юрист, супроводжуєте такий договір на стороні покупця?