Оскарження мотивувальної частини судового рішення як спосіб захисту в податкових спорах

Уважність – одна із базових навичок, якою в гіпертрофованому вигляді має володіти юрист. Зокрема, уважність виявляється в читанні судового рішення, яке суд постановив на користь клієнта. Судове рішення складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Сторін процесу найбільше цікавить саме резолютивна частина, адже в ній вказано задовольняється позов (скарга, заява) чи ні.

Однак, не менш важливою, з точки зору подальших юридичних наслідків, є мотивувальна частина. В мотивувальній частині суд зазначає встановлені під час розгляду справи обставини, посилається на досліджені докази та вказує мотиви, якими він керувався приймаючи рішення.

Найважливіший наслідок – в подальшому всі викладені судом в мотивувальній частині обставини, в разі якщо рішення набуде законної сили, є такими, що не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Неуважний юрист пропустить ті найважливіші обставини, які суд визнає в багатосторінковому рішенні.

Якщо мова йде про податковий спір – оскарження податкового повідомлення-рішення, то навіть якщо позов задоволено і податкове повідомлення-рішення скасоване з певних формальних підстав, але в мотивувальній частині суд дійшов висновку про наявність в діях платника податків порушення податкового законодавства, податкова інспекція має право видати нове податкове повідомлення-рішення.

В такому разі оскарження такого повідомлення-рішення не дасть жодного результату, адже іншим судовим актом вже буде встановлено наявність у діях платника податків порушень. Це і є ціна, яку платить особа за послуги неуважного юриста.

Встановлені судом під час розгляду справи та викладені в мотивувальній частині судового рішення обставини мають дуже важливе значення.

Сторону судового спору, щодо якої винесено цілком прийнятне рішення, проте, в мотивувальній частині судом встановлені не дуже «приємні» для такої сторони обставини, може зацікавити можливість оскарження лише мотивувальної частини такого судового рішення, без зміни резолютивної.

І дійсно, чому ні? Адже процесуальні норми (наприклад, ст. 292 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 185, 211 Кодексу адміністративного судочинства України) дозволяють оскаржувати судові рішення не лише цілком, але й у частині. Відтак, зацікавлена сторона може оскаржити лише мотивувальну частину рішення суду.

Уважний юрист знайде судову практику на користь цієї позиції. Особливо поширена зміна мотивувальної частини судового рішення в кримінальних справах, зокрема, зміна мотивувальної частини, щодо вказання у формулюванні обвинувачення прізвищ окремих осіб, виключення кваліфікуючих ознак злочину тощо. Наприклад, Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.09.2014 р. у справі №5-3180км14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40581555), від 27.06.2013 р. у справі №5-3061км13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32147454), від 11.04.2013 р. у справі №5-1872км13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30708230).

В господарських справах наявна відповідна практика: Постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2011 р. у справі №Б-13/8 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16461664), від 11.07.2007 р. у справі №8/4933 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/826213), від 12.12.2006 р. у справі №2-14/2638-2006(2-14/13249-2005) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/337527), Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 р. у справі №906/155/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40952301).

У адміністративних справах особливо актуальне таке оскарження судових рішень у спорах з податковою інспекцією. Наприклад, Постанова Київського апеляційного адміністративного суду (далі – КААС) від 12.02.2015 р. у справі №826/15934/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42747885), Постанова КААС від 04.02.2015 р. у справі №810/5634/14  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42577155), Постанова КААС від 22.01.2015 р. у справі №371/2008/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42497711), Постанова КААС від 22.10.2014 р. у справі №810/2486/13-а  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41144147).

В цивільних справах практика подібних судових рішень також має місце. Наприклад, Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 04.02.2015 р. у справі №721/2-577/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42601545), Рішення Апеляційного суду Одеської області від 05.02.2015 р. у справі №521/6009/14-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42643705) та ін.

При цьому, підстави оскарження мотивувальної частини судового рішення такі ж, які і підстави оскарження рішення загалом, тобто, порушення судом норм матеріального та/або процесуального права, неправильне встановлення судом обставин справи тощо.

Оскарження мотивувальної частини часто може стати єдиним способом захисту від майбутніх претензій податкової, адже, якщо особа не оскаржить факти і обставини, які встановлені рішенням суду, яке в резолютивній частині на його користь, то матиме майже програшну справу, яку ініціює податкова слідом за набранням рішенням законної сили.

Отже, можливість оскарження судового рішення в частині є – вона закріплена на рівні процесуального закону та доволі успішно реалізується на практиці. В будь-якому випадку головне завдання зацікавленої особи – знайти уважного юриста, який зуміє обґрунтовано, логічно та вмотивовано викласти у скарзі всі підстави для оскарження.

Якщо вам сподобалась стаття — поділіться нею в соц.мережах та підпишіться, щоб першими отримувати нові публікації корисного юридичного контенту.