Замовник ухиляється від підписання акту – що робити виконавцю?

Принципова різниця між роботами і послугами як предметами правочинів – робота має матеріальний результат (будинок за договором підряду), а послуга споживається в момент надання (ремонт речі, лікування зубів), але тут ми обмежимось прийманням-передачею послуг.

Відсутність матеріального результату викликає нетривіальні питання: як довести факт надання послуг, якщо замовник не визнає або заперечує його? На практиці це перетворюється у питання – як виконавцеві отримати оплату за надані послуги, якщо замовник ігнорує або ухиляється від підписання акту наданих послуг?

Типова умова про порядок приймання-передачі послуг в договорі про їх надання виглядає так: «Після надання послуг Сторони зобов’язані в N-денний строк підписати акт приймання-передачі наданих послуг». Важливо, що оплата, як правило, буде здійснена на підставі підписаного сторонами акту. Це стимулює виконавця якомога швидше виконати свій обов’язок, підписати акт і чекати грошей.

У випадку конфлікту таке формулювання залишає виконавця в безпорадному стані, адже встановлює декларативні зобов’язання, оскільки не містить конкретики: хто зобов’язаний скласти акт і в який строк, яким чином він погоджується сторонами, що робити, якщо сторона ухиляється від його підписання чи складення тощо.

Перша порада: даний пункт вимагає конкретики.

Наприклад, можна прописати так: «Після закінчення надання послуг (або ж звітного періоду надання послуг, якщо послуги надаються на постійній основі протягом строку дії договору) Виконавець протягом N робочих днів готує та передає на погодження Замовнику два примірники акту приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов’язаний протягом N робочих днів розглянути та підписати вказаний акт або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання Замовник протягом N робочих днів передає один примірник підписаного акту Виконавцеві. У випадку наявності у Замовника зауважень до наданих послуг та/або акту приймання-передачі наданих послуг, такі недоліки усуваються Виконавцем протягом N робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від Замовника. Після усунення недоліків погодження акту відбувається у порядку, встановленому цим пунктом договору».

Друга порада (для виконавця) – бути готовим до ігнорування замовником як актів, так і обов’язку оплатити надані послуги. Саме тому акт слід надсилати на вказану в договорі адресу замовника поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. В описі вкладення слід максимально детально вказати, який документ надсилаєте та його реквізити (акт №__ від ____ приймання-передачі послуг за період ____ до договору _____ укладеного між _____ ).

На випадок ухилення замовника від підписання акту типові договори пропонують приблизно наступне положення: «У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Виконавець не отримає підписаний Замовником примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином».

Дійсно, такий пункт необхідний, адже, якщо у випадку з договором підряду аналогічна умова передбачена законом (ч. 4 ст. 882 ЦК України), то для послуг такої норми немає, і в разі судового спору слід буде посилатись або на норму договору, або просити суд застосувати аналогію закону.

Судова практика також виходить з того, що у разі наявності відповідного положення договору, а також доказів того, що виконавець направляв на погодження замовнику відповідні акти, при цьому відсутні докази надання замовником заперечень, такі послуги слід вважати наданими та оплатити. Для прикладу Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 р. у справі №910/29513/14 (в якому міститься посилання на Постанову ВГСУ у справі №21/5005/14068/2011 від 11.05.2012 р. та Оглядовий лист ВГСУ від 18.02.2013 р. №01-06/374/2013).

Третя порада (для виконавця) – подумайте, якими доказами можливо підтвердити фактичне надання послуг. Наприклад, фото-звіти, бухгалтерські звіти про витрачені кошти тощо. Чим більше письмових доказів матимете, тим більше шансів на стягнення вартості послуг у судовому порядку.

Яскравий приклад – спір між юридичною фірмою і клієнтом щодо стягнення грошових коштів — 4 млн грн. Клієнт не підписував акт і не платив, тому фірма вирішила стягнути бонусний платіж через суд. Врешті ВГСУ у справі № 911/27/25/13-г задовольнив позов і зазначив, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов’язують обов’язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта.

Однак клієнт звернувся до Верховного суду України і, як доказ неоднакового застосування норм матеріального права, надав копії постанов ВГСУ від 01.02.2012 р. у справі №5005/4522/2011, від 26.09.2013 р. у справі № 920/251/13-г та від 30.09.2013 р. у справі № 5011-6/14673-2012, в яких висловлено правову позицію, що у сторони відсутній обов’язок оплати юридичних послуг, якщо юридична фірма не може довести, що саме нею було надано послуги за договором.

ВСУ вказав, що зміст договору свідчить, що бонусний платіж за обумовлену роботу підлягав сплаті на підставі акта приймання-передачі робіт, за умови не тільки виконання юридичних послуг, але і досягнення економіко-правового ефекту для замовників. Цей ефект сторони у договорі визначили конкретно – як прийнятний для замовників результат.

Оскільки ВГСУ не врахував, що зміст предмета послуги за договором складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій, судова палата в господарських справах ВСУ направила справу на новий розгляд (Постанова №3-7гс14 від 08.04.2014 р.).

Наука: юристам — подумати як довести факт надання послуг (окрім акту), а клієнтам – визначити в чому полягатиме позитивний ефект від юридичних послуг.

Отже, у договорі про надання послуг слід:

(1) чітко і детально викласти положення про порядок погодження і підписання актів;

(2) передбачити можливість одностороннього підписання актів виконавцем, якщо замовник необґрунтовано ухиляється від їх підписання;

(3) вказати яким чином виконавець може/повинен підтвердити фактичне надання послуг у випадку ухилення замовника від підписання актів, і забезпечити доказову базу для суду.

Нарешті четверта порада (для замовника) – не ігноруйте підписання актів, адже передбачена договором оплата на підставі підписаного акту, не звільняє від обов’язку оплатити надані послуги. Правильною і добросовісно поведінкою є надсилання виконавцеві письмового повідомлення про виявлені недоліки і мотивоване заперечення проти підписання надісланого акту.

Сподіваюсь, що публікація стане корисною як для виконавців, так і замовників послуг незважаючи на загальний характер рекомендацій та описаних ситуацій.

Поширюйте статтю, якщо вона корисна і підписуйтесь, що першими отримувати нові публікації.