Навіщо танцівнику юрист, або 9 порад хореографу про авторське право
Побачили, що Вашу хореографію виконують без Вашого дозволу? Можливо це порушення Ваших авторських прав? Які наслідки матиме виконання Вами танцю без дозволу його автора? Відповіді на ці питання читайте в нашій статті.
1. Танець охороняється авторським правом відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за умови, якщо він є оригінальним та зафіксованим на певному носії.
Танець – це послідовність танцювальних па (рухів) поєднаних в певну композицію з музичним супроводом або без нього. Автором танцю є особа, яка придумала таку послідовність (хореограф).
2. Танець діток на святі у дитячому садку або пританцьовування на кухні навряд чи будуть охоронятись авторським правом, оскільки для цього вони повинні відповідати наступним критеріям:
— танець повинен бути оригінальним (i.e. складатись з мінімальної послідовності неоригінальних і оригінальних рухів, яку ніхто до цього моменту не використав у своєму танці, іншими словами – унікальним).
— оригінальний танець слід записати на носії: відеозапис, малюнки, друкарським способом на паперовому або електронному носії. Чим детальніше і точніше Ви замалюєте схему танцю, тим більше шансів захистити Ваше творіння.
3. Авторські права виникають автоматично в момент створення танцю, а саме в момент появи носія, на якому записаний танець. Автоматичне виникнення прав означає, що хореограф стає автором без необхідності подавати будь-які заяви до державних органів. «Prior tempore — potior jure» – хто перший створив оригінальний танець, тому і належать авторські права на нього.
Рекомендуємо зробити відеозапис вашого танцю і продемонструвати на початку запису газету, датовану днем створення відеозапису, для підтвердження дати створення твору. Також можна завантажити запис танцю на сервіс відеохостингу (YouTube, Vimeo), здійснивши оприлюднення твору і цим самим зафіксувавши дату і час появи твору.
4. Основою будь-якого танцю є хореографічний текст. Так само як із слів складаються книги, так і з позицій, рухів і, головне, їх поєднань і комбінацій створюється танець. Авторське право забороняє відтворення чужої оригінальної послідовності рухів, а не ідей та сюжетів, які в ньому втілені.
5. На наш погляд, для того, щоб танець був оригінальним, він має складатись з як мінімум трьох рухів, як оригінальних, так і неоригінальних, за умови якщо така композиція є унікальною. Права на танець виникають не залежно від його завершеності. Не завершений, але достатньо оригінальний танець, записаний на носій, має таку ж охорону як і завершений твір.
6. Якщо хореограф працює, наприклад, в театрі, то право використовувати постановку його оригінального танцю належить спільно йому і його роботодавцю (ст. 429 ЦКУ). Але навіть в такому випадку, хореограф має право вимагати:
— згадувати (оголошувати) його ім’я, псевдонім при кожному виконанні твору або на кожному примірнику запису танцю;
— збереження цілісності хореографії і протидіяти спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації хореографа.
7. Авторське право не розповсюджується на ідеї, концепції, принципи, цим самим захищаючи від зловживань, наприклад таких як спроби присвоїти собі авторське право на певну послідовність базових рухів певного танцю, які давно відомі більшості хореографам.
8. Внесення незначних змін, наприклад, додавання або зміна окремих елементів в оригінальну «авторську» композицію рухів танцю, як правило, не створює оригінального танцю.
9. Порушення майнових авторських прав на танець — це відтворення танцю, а саме відтворення мінімальної послідовності та/або композиції неоригінальних і оригінальних рухів, які демонструють виконавці танцю. Виходячи з того, що відтворюють танець виконавці (танцівники), а не хореограф, який запозичив чужий танець без отримання дозволу суб’єкта авторських прав на нього, в такому випадку порушниками є його виконавці (танцівники).
Детальніше про те, що загрожує порушнику за незаконне використання чужих творів читайте в одному із наступних матеріалів в нашому блозі.
Навігація
Попередня публікація: ← Одного разу у Львові, або Деякі суди вже застосовують Директиви ЄС про персональні дані
Наступна публікація: Красиве обличчя в рекламі – підступна заборона в законі →