Покази свідків в господарському процесі як доказ

ГПК України не передбачає покази свідків як джерело доказування. Проте, трапляються випадки, коли певні обставини можуть бути підтверджені лише поясненнями осіб, яким вони відомі. Чи можливо долучити такі пояснення в якості доказів?

Щодо можливості виклику в судове засідання свідків для дачі пояснень, господарські суди одностайні – пояснення свідків не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 ГПК України; в господарському процесі у суду відсутні правові підстави для виклику в судове засідання та допиту свідків (Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 р. у справі №5016/1358/2011(9/25).

Суди зазначають, що хоч чинний ГПК України не передбачає такого джерела доказування, як покази свідків, однак, це не виключає можливість використання, як засобів установлення окремих фактичних даних (обставин), письмових та усних пояснень фізичних осіб, яким відомі дані (обставини) (Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. у справі №918/1061/15).

Що ж мається на увазі під «письмовими та усними поясненнями фізичних осіб»? Адже, давати пояснення в процесі можуть лише учасники спору або ж, відповідно до ст. 30 ГПК України – посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

У сторони, яка бажає в якості доказу використати пояснення особи, є такі варіанти:

• або просити суд викликати для дачі пояснень осіб, якщо вони входять до кола, визначеного ст. 30 ГПК України;
• або залучити пояснення таких осіб в інший спосіб.

Таким іншим способом є, зокрема, нотаріально посвідчені письмові пояснення, які віднесені до письмових доказів. Такий вид доказів, судячи з судової практики, є доволі поширеним (Постанова ВГСУ від 14.07.2015 р. у справі № 924/1564/14, Постанова ВГСУ від 01.07.2015 р. у справі № 909/581/13, Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 р. у справі №924/1564/14, Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 р. у справі №914/2509/14, Рішення Господарського суду Херсонської області 01.12.2009 р. у справі №2/127-09).

Проте не виключено, що суд не прийме такі пояснення в якості доказів з посиланням на те, що розділом V «Докази» ГПК України не передбачено такого виду доказів як покази свідків (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. у справі № 910/11599/14)

Суди відповідно до ст. 30 ГПК України самостійно, без клопотання сторони, або ж за клопотанням, можуть викликати осіб для дачі пояснень (Ухвала Господарського суду Вінницької області від 22.08.2011 р. у справі № 16/84/2011/5003, Ухвала Господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. у справі №20/324, Ухвала Господарського суду Волинської області від 11.05.2007 р. у справі №8/32-91).

Трпаляється, що суди одночасно і викликають осіб для дачі пояснень, і зобов’язують їх надати нотаріально посвідчені пояснення (Ухвала Господарського суду м. Києва від 18.07.2013 р. у справі №910/7651/13).

Інколи сторона, бажаючи, щоб пояснення певної особи були гарантовано враховані судом та включені до матеріалів справи, подає клопотання про залучення особи в якості третьої особи без самостійних вимог. Проте, слід врахувати, що третя особа зобов’язана мати певний інтерес у вирішенні спору, тобто, рішення по справі повинне мати вплив на її права та/або обов’язки. Лише в такому випадку особу може бути залучено у справу в якості третьої особи, тому подібні клопотання залишаються без задоволення (Ухвала Господарського суду Луганської області від 04.07.2012 р. у справі №19/5014/1368/2012).

Таким чином, залучити до матеріалів справи пояснення свідка в господарському процесі можливо, використавши дозволену термінологію ГПК України – як-то: пояснення осіб відповідно до ст. 30 ГПК України, або ж письмові докази (нотаріально посвідчені пояснення) відповідно до ст. 36 ГПК України.

Проте, тут є декілька «АЛЕ»:

• відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (наприклад, факт здійснення господарської операції має бути підтверджений письмовим документом). В зв’язку з цим, суд може дійти висновку про недоведеність можливості встановлення на підставі наданих пояснень осіб фактів, які будуть мати значення для правильного вирішення спору (Постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 р. у справі №918/1061/15);
• суд може не прийняти письмові пояснення особи в якості доказів з посиланням на те, що ГПК України не передбачено такого виду доказів як покази свідків (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.2014 р. у справі №910/11599/14).

Якщо стаття корисна — поширте її в соц.мережах і підпишіться, що першими отримувати нові публікації.