Найкращий подарунок на день народження – чужий домен

Ви є власником доменного імені та використовуєте його для презентації свого бізнесу в Інтернеті. Уявіть, що одного дня ви завантажуєте свій веб-сайт, але він не працює. Технічна несправність? Ні, насправді ваш домен «вкрали». Далі ви дізнаєтесь, як можна швидко, ощадливо і ефективно захистити права на домен, не вступаючи в судовий процес.

Їх звуть кіберсквотери – особи, що шляхом вчинення незаконних дій реєструють, використовують та продають доменні імена із несумлінним наміром отримати прибуток від паразитування на імені, діловій репутації та/або відомій торговельній марці, яка належить іншій особі.
В межах юрисдикції України для повернення домену власник може: 1) звернутись до реєстратора з листом для з’ясування ситуації; 2) до суду відповідної юрисдикції та 3) використати позасудові способи захисту. Один з таких позасудових способів довів свою ефективність і, на прикладі однієї справи, ми розкажемо про нього.

Куди звертатись і що слід довести?
Одним із активних учасників у боротьбі з кіберсквотерами є Центр Арбітражу та Медіації ВОІВ (далі – Центр), оскільки тільки за останні 8 місяців 2014 року Центром було розглянуто більше 1500 справ, з яких в 745 справах було прийнято рішення про передачу домену позивачу, а в 17 випадках – про скасування доменів.
В своїй практиці Центр керується Єдиною політикою розгляду доменних спорів (Uniform Domain Name Dispute Resolution Policy – далі «UDRP») та Правилами Єдиної політики. Будь-яка особа (фізична чи юридична) може ініціювати адміністративний розгляд, надіславши свою претензію відповідно до зазначених Політики та Правил.
Перелік доменів щодо яких Центр розглядає спори можна знайти тут http://www.wipo.int/amc/en/domains/gtld/index.html. На жаль, зона .ua поки не приєдналась до UDRP, що позбавляє можливості використання цієї альтернативної процедури у спорах, пов’язаних із неправомірним використанням торговельних марок у доменних іменах в зоні .ua.

Політика UDRP дозволяє позивачу подати позов в Центр, вказавши спірне доменне ім’я, відповідача, реєстратора, що зареєстрував дане доменне ім’я, і підстави позову. Відповідач має право подати заперечення (відповідь) на позовну заяву.
Рішення виноситься на користь позивача за умови доведення трьох обставин:
1) доменне ім’я є ідентичним чи схожим настільки що його можна сплутати зі знаком для товарів та послуг, що належить позивачу;
2) відповідач не має ніяких прав чи законних інтересів щодо доменного імені;
3) доменне ім’я було зареєстровано і використовується недобросовісно.

Результатом розгляду позову за умови дотримання всіх правил UDRP може бути скасування, передача чи внесення інших змін в реєстрацію доменного імені. Центр не вирішує питання відшкодування шкоди завданої вашому бізнесу, якщо ви втратили домен, а розумний кіберсквотер, відслідкував «ласий» домен і зареєстрував його на своє ім’я.
Українці виступають в ролі відповідачів у Центрі Арбітражу та Медіації ВОІВ набагато частіше (за статистикою Центру 149 справ 1999-2014 рр.), ніж позивачів (7 справ1999-2014 рр.). Що ж стосується виграшних справ, нам вже є чим пишатись.

Case: найкращий подарунок на день народження – чужий домен
Рішенням Адміністративної комісії задоволено заяву позивача та прийнято рішення про передачу спірного домену позивачу (справа № D2013-1496). (http://www.wipo.int/amc/en/domains/search/text.jsp?case=D2013-1496)
Позивачем в даній справі був власник досить популярного серед користувачів християнського Інтернет порталу (тільки в 2012 р. сайт відвідало 1,755,800 людей, значна кількість із України та Росії). Спірним доменним ім’ям власник користувався понад 12 років.
Відповідач – мати, яка втомлена пошуками подарунка на день народження своєму сину Віктору, вирішила подарувати чужий домен. Шукаючи співзвучний домен до ім’я свого сина, вона віддала перевагу спірному доменному імені «InVictory», тому що домен співпадає з ім’ям Віктор – принаймні так вона пояснила Центру свої дії.
Аргументи відповідача не переконали Комісію, яка відзначила, що відповідач говорить по-англійськи, тому повинен розуміти значення спірного домену. Значення та звучання спірного домену, а саме “invictory” відрізняється від російського імені «Віктор». Комісія вважає, що більш обґрунтованим є припущення, що відповідач вибрав спірне доменне ім’я через популярність Інтернет порталу позивача, та фактично утримує домен з метою визначення, яким чином можна використовувати його у зв’язку з популярністю.

Позивач доводив свою позицію наступним чином.
1) спірне доменне ім’я є ідентичним зі знаком для товарів та послуг, що належить позивачу, а саме торговельною маркою за Свідоцтвом України № 65782, яка охороняється для 16, 35, 38, 41 та 42 класів, зареєстрована 15.08.2006 р.
Адміністративна комісія визнала право позивача на домен та відхилила аргумент відповідача про те, що торговельна марка позивача містить зображувальні елементи, оскільки основною частиною знаку є словесний елемент «InVictory».

2) відповідач не має ніяких прав чи законних інтересів щодо доменного імені;
13 серпня 2013 р. веб-сайт позивача перестав відкриватися і був недоступний з будь-якого місцезнаходження. Коли позивач перевірив адмін-панель свого реєстратора, він виявив, що невідома особа незаконним шляхом отримала доступ до акаунту позивача, і без його згоди перенесла спірне доменне ім’я до іншого реєстратора. Після цього, відповідач вніс зміни в налаштування спірного доменного імені таким чином, що вміст веб-сайту перестав відкриватися і спірне доменне ім’я видавало порожню сторінку.

Відповідач не надав жодних доказів правомірного використання домену, таких як, наприклад:
— відповідач широко відомий у зв’язку із спірним доменним ім’ям;
— відповідач має якийсь зв’язок з торговельною маркою позивача, і позивач надав відповідачеві дозвіл на використання своєї марки або домену;
— відповідач не використовує спірне доменне ім’я сумлінно або для законної некомерційної діяльності.Адміністративна комісія зробила висновок, що відповідач утримував спірне доменне ім’я та при цьому не використовував його активно (passive holding), що свідчить про недобросовісне використання спірного домену. Відповідач непереконливо доводив, що чекав 23 листопада – дня народження сина. Досить дивним є те, що відповідач не надав жодних доказів існування сина Віктора.

3) доменне ім’я було зареєстровано і використовується недобросовісно.
Делегування домену здійснено реєстраторами і особою, що подала заяву про реєстрацію без відома або схвалення позивача. Несанкціоноване перенесення спірного доменного імені за своєю суттю вже є недобросовісною реєстрацією і недобросовісним використанням спірного доменного імені.

Відповідач при реєстрації домену вказав невірну адресу на сайті Who.is, що свідчить про те, що метою реєстрації домену було зашкодити та підірвати діяльність позивача шляхом блокування доступу до веб-сайту. Натомість, відповідач зазначав, що побоюючись переслідування з боку позивача, вона не зазначила свою правильну адресу, що свідчить про умисну брехню відповідача. Якщо відповідач на момент укладення договору був впевнений в його законності, і навіть не підозрював про існування позивача, відповідач не міг побоюватись тиску с його сторони. А тому відповідач усвідомлював, що порушує права позивача та діяв незаконно.

Що стосується дотримання строків направлення відповіді, мати іменника мала 20 днів з дати початку адміністративного розгляду справи. Але в окремих випадках строк може бути продовжений. Дана справа є одним з прикладів, коли Комісія прийняла додаткові листи для того, щоб з’ясувати всі обставини, які мають значення для спору. Для розгляду додаткових аргументів сторін потрібно посилатись на аналогічні справи та зазначати важливість нових матеріалів.
Дана справа є прикладом швидкого та дієвого механізму повернення домену його власнику, який багато років використовував його добросовісно.

Ласкаво просимо до суду
Відповідно до Політики кожна сторона зберігає право передати спір на розгляд у суд загальної юрисдикції:
а) у випадку задоволення позову відповідач може оскаржити рішення Центру до суду за місцем перебування відповідача, або за місцем перебування реєстратора домену.
б) у випадку передачі домену відповідачу позивач звертається до суду за місцем свого перебування або за місцем перебування реєстратора домену.
Рішення вступає в силу, якщо впродовж десяти робочих днів Центр не отримує від відповідача або позивача офіційного документу (наприклад, копії позовної заяви, завіреної печаткою судового виконавця), що свідчить про початок судового розгляду.
Отримавши такий документ у впродовж десяти робочих днів, Центр відкладає виконання рішення Комісії і не буде вживати ніяких подальших заходів до отримання рішень щодо задоволення або відмови в передачі, скасуванні домену.

На практиці українські відповідачі у справах, які розглядає Центр навіть не надсилають відповіді на позовні заяви. Зрештою ще менше оскаржень рішень Центру в українських судах, які вимагають значних коштів для представництва інтересів в судах. Така поведінка свідчить, що українські відповідачі реєструють домени незаконно, а витрачати додаткові кошти на вже виявлені недобросовісно зареєстровані домени не хочуть, а тому «здаються без бою».