І сайт створити, і не збанкрутіти?
Створити блог або корпоративний сайт може кожен, адже у вільному доступі знаходиться безліч шаблонів, текстів, зображень, музики на будь-який смак, які можна безперешкодно завантажити. Більшість тих, хто наповнює сайти контентом не зважають на незаконність розміщення чужих об’єктів авторського права. Ми розкажемо про основні юридичні ризики при створенні та наповненні сайту контентом і порадимо як їх мінімізувати.
Що охороняє авторське право на сайті і як отримати права на сайт?
1. Поширеною є думка, що інформація, розміщена в Інтернеті, нікому не належить і будь-хто може використовувати її безоплатно і без дозволу. Насправді ж у кожного тексту, зображення, музики, відео є автор (власник майнових авторських прав), який може не схвалити порушення його прав з вашого боку.
2. З моменту створення твору у автора автоматично виникають майнові та особисті немайнові авторські права. Особисті немайнові права автора неможливо відчужити, тому навіть відчуживши вам всі майнові права на твір, автор може вимагати, зокрема, згадування свого імені/псевдоніму при будь-якому використанні твору (при розміщенні його фото на вашому сайті) – радимо врегулювати порядок дотримання особистих немайнових прав у договорів з автором.
3. З т.з. авторського права сайт – складний об’єкт, що може містити: тексти, зображення (малюнки, фото), банери, музику, відео, бази даних, програмний код тощо. Перед тим як замовити розробку сайту, слід укласти договір з автором/ами сайту або його окремих складових. Договір має стосуватись не лише робіт зі створення, але передачу (відчуження) авторських прав на сайт. Якщо ви купуєте готовий шаблон сайту і будете наповнювати його контентом – слід придбати ліцензію на використання шаблону.
4. При укладенні договору про передачу виключних майнових прав слід врахувати, що обов’язковим є дотримання письмової форми і зазначення переліку всіх прав (способів використання), які необхідні для повноцінного використання сайту. Зверніть увагу – слід точно перерахувати всі способи використання твору, адже ті з них, що не вказані, будуть вважатись не переданими.
Якщо в договорі вам не передано право на внесення змін в програмний код сайту та його зовнішній вигляд, ви опинитесь в ситуації, що сайт чи його частину доведеться або використовувати у незмінному стані (адже формально ви не маєте право вносити будь-які зміни у твір), або знову шукати того, хто вам його розробив і укладати з ним новий договір, або замовляти створення всього сайту заново.
В акті приймання-передачі результатів робіт та авторських прав варто якнайповніше ідентифікувати об’єкти, права на які передаються. Це необхідно, щоб в подальшому уникнути спорів про те, на що ж саме передано права. Ми рекомендуємо зробити це шляхом додавання в акт зображень дизайну всіх сторінок сайту і окремих елементів в оригінальній кольоровій гамі. Детальніше про ризики при укладенні договору про розпорядження авторськими правами читайте в наступних публікаціях.
5. Укладаючи договір, не лінуйтесь спитати творців вашого сайту, якими джерелами натхнення вони скористались при розробці, або самостійно провести невелике розслідування, якщо матимете підозру. Ясно, що в якості референсів і прикладів, вони використовували чужі сайти, але якщо ступінь запозичення є критично великою, це матиме негативні майнові, а також репутаційні наслідки – перш за все, саме для вас.
Якщо ви встановили, що розробник вашого сайту використав чужий твір, наприклад переробив чужу ілюстрацію або використав код іншої особи чи зовнішній вигляд чужого сайту (фреймінг), вимагайте письмовий доказ отримання дозволу від автора запозиченого твору. Якщо такого дозволу немає, або він виглядає сумнівно – краще відмовитись від схвалення і використання такого елементу сайту. Зауважте, що у випадку фреймінгу, окрім порушення чужих авторських прав на дизайн сайту, можливий наслідок – блокування показу вашого сайту у результатах пошуку Google.
Якщо твір створює особа, яка працює на вас за трудовим договором, укладати з нею договір про передачу прав на твір теж необхідно. Детальніше прочитати про обмеження та рекомендації дизайнеру при створенні контенту можна в одній із попередніх публікацій.
Хто відповідає за контент сайту?
6. Якщо ви доручили наповнення сайту іншим особам, слідкуйте за інформацією, яку вони розміщують. При розміщенні чужого контенту на сайті без отримання дозволів, відповідальність нестиме власник сайту. Якщо розміщена інформація шкодитиме честі, гідності або діловій репутації особи, власник сайту відповідає за це порушення разом з автором такої інформації. Якщо ж особу автора встановити неможливо – відповідатиме лише власник сайту, адже він створив технічну можливість для її розміщення.
Важливо, що українські суди ототожнюють власника веб-сайту з власником доменного імені. Якщо особа, чиї права ви порушили, не зможе самостійно знайти дані про вас як власника доменного імені у зв’язку з закритістю такої інформації щодо фізичних осіб, вона зможе зробити це через суд, тому ваша анонімність є химерною.
Досить поширеним явищем є розміщення на сайті посилань на чужі об’єкти авторського права. Детальніше про це читайте в одній із найближчих публікацій.
7. Легкість, з якою одним натисканням кнопки ви завантажуєте на свій сайт чужу фотографію, пісню, чи відео і цей об’єкт миттєво стає доступним більш ніж двом мільярдам користувачів, має зворотній бік. Це відповідальність, яка в Україні за кожен факт неправомірного використання чужого твору сягає більше 60 млн. гривень.
8. Окреме питання – реєстрація домену, на якому буде розміщено сайт. Існує ризик того, що власник торговельної марки, яка співпадає з вашим доменом, звернеться до суду з вимогою скасувати його делегування і суд стане на його бік. В таких спорах матиме значення, з якою метою використовується позначення, включене до спірного домену – комерційною чи некомерційною, а також чи використовується воно на сайті за таким доменом, щодо товарів/послуг, для яких зареєстрована торговельна марка.
Крім українських судів, доменні спори можуть вирішуватися Центром Арбітражу та Медіації Всесвітньої організації інтелектуальної власності відповідно до положень Єдиної політики розгляду доменних спорів. Згаданий орган враховує також право попереднього користувача та добросовісність користування доменом. Щоправда дія Єдиної політики не поширюється на доменні зони ua, com.ua, org.ua.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що хоча Інтернет і є вільною для поширення інформації зоною, права авторів, виконавців, власників торговельних марок та інших прав інтелектуальної власності тут ніхто не відміняв. Тому не варто тішитися відносною легкістю запозичення і розміщення чужих творів та сподіватися на анонімність.
Навігація
Попередня публікація: ← Вичерпання прав на торговельну марку – сильний аргумент дистриб’юторів
Наступна публікація: Найкращий подарунок на день народження – чужий домен →