Про хибний спосіб захисту в спорах з податковою
Чи звертаєте ви увагу, що деякі дії податкової не варто оскаржувати, адже це завідомо не дасть жодного результату?
Судова практика України свідчить, що багато позовів містять вимоги на кшталт:
(1) «визнати протиправними дії податкової щодо внесення до інформаційної системи даних щодо …»;
(2) «визнати протиправними дії контролюючого органу щодо збирання податкової інформації»;
(3) «визнати протиправним та скасувати акт податкової перевірки».
Реакція судів на такі вимоги однозначна – оскаржуватись може лише податкове повідомлення-рішення та/або документи/дії, що мають юридичні наслідки для платника податків.
Чому позивачі продовжують вказувати завідомо «відмовні» позовні вимоги? Напевно, частково через неграмотність юристів і частково – через бажання ризикнути, зупинити або ж перешкодити проведенню перевірки чи оформлення її результатів.
Позовні вимоги слід формувати відповідно до закону – щоб вони відповідали способам захисту порушених прав (основні з яких передбачені в Кодексі адміністративного судочинства України). Наслідком неправомірно сформульованих позовних вимог буде відмова у їх задоволенні, нехай і не в першій інстанції.
Наголошуємо – правильно оскаржувати необхідно документи/дії, які мають правовий наслідок для платника податків, наприклад, накази про призначення податкової перевірки, податкові повідомлення-рішення.
Вказана позиція підтверджується численною цьогорічною практикою Верховного суду України, а саме:
Постанова Верховного суду України від 23.02.2016 року у справі №21-3533а15,
Постанова Верховного суду України від 03.02.2016 року у справі №826/11720/14,
Постанова Верховного суду України від 05.04.2016 року у справі №808/6685/14,
Постанова Верховного суду України від 21.07.2016 року у справі №815/6631/14,
Постанова Верховного суду України від 17.08.2016 року у справі №808/1103/14.
Підхід ВСУ можна звести до наступного:
(1) висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, вони не породжують правових наслідків для платника податків, тому такий акт не порушує прав останнього і не може бути оскаржений;
(2) дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб’єкта господарювання без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платника та не порушують його права, оскільки розміщена в цих системах інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення податкового контролю.
Правильна позовна вимога – визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Якщо наведена інформація корисна — поширте її та підписуйтесь, щоб першими читати публікації в блозі.
Навігація
Попередня публікація: ← В поисках утраченной юрисдикции
Наступна публікація: Имя знаменитости как ТМ: согласие post mortem →