Визначення розміру моральної шкоди – методика Ерделевського очима неоднакової практики українських судів

Той, хто хоч раз стикався з обґрунтуванням розміру компенсації моральної шкоди в позові знає, що проблема полягає в існуючому підході судів до цього питання.

Якщо коротко, то суд ототожнює порядок доведення розміру матеріальної і моральної шкоди. Інколи суд зовсім забувається і просить позивача надати письмові докази завдання йому моральної шкоди та докази саме такого розміру її відшкодування.

Якщо ви просите не символічну 1 гривню, а яку-небудь адекватну цифру, то суд неодмінно спитає, а чому саме стільки? Чому не на 100 грн. менше і не на 1000 грн. більше? Чим ви можете підтвердити, що моральна шкода позивача оцінюється саме в цю конкретну суму?

Рекомендації ВСУ вимагають, щоб суд в рішенні сам обґрунтував якими критеріями він виміряв присуджений розмір відшкодування моральної шкоди – «При з’ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з’ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить» (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Напевно ви чули про О.М. Ерделевського, російського вченого-правника, який запропонував власну методику визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Чи повинен український суд приймати в якості належного доказу обґрунтування визначення розміру моральної шкоди на підставі методики, розробленої О.М. Ерделевським?

Не здивую Вас тим, що українські суди не продемонстрували єдності у цьому питанні.

В рішенні Карлівського районного суду Полтавської області від 25.07.2011 р. у справі № № 2-276/11 сказано, що «Суд не може прийняти до уваги такий розмір грошової компенсації за завдану моральну шкоду, оскільки для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди у висновку була застосована методика та формула російського вченого А.М. Ерделевського, висновки по яких мають імовірний характер та є науковою рекомендацією. Вказана наукова методика не легалізована в Україні, а вихідна величина , запропонована автором у 720 мінімальних заробітних плат, а також формула і коефіцієнти для обрахування компенсації моральної шкоди, носять винятково абстрактний характер» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/17452277).

Майже через рік 07.07.2012 р. рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці у справі № 212/4673/2012 «суд відхиляє наданий позивачем розрахунок моральної шкоди на підставі так званої «формули Ерделевського», оскільки дана методика експертного дослідження в Україні не зареєстрована та не може застосовуватись» (http://reyestr.court.gov.ua/Review/25247046).

Тобто протягом 2011-2012 рр. два суди вирішили, що методика О.М. Ерделевського не легалізована в Україні, тому її зовсім не обов’язково використовувати. Насправді це хибна позиція, адже інші суди таки розібрались, що з 2010 року вказана методика зареєстрована Мін’юстом.

Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань, яку розробив у 1997 році О.М. Ерделевський, зареєстрована Міністерством юстиції України 03.03.2010 р. під номером 14.1.04 згідно з даними, оприлюдненими на офіційному веб-сайті Мін’юсту в галузі «Психологічні експертизи» (http://rmpse.minjust.gov.ua/), тобто вже п’ять років офіційно використовується.

Судова практика також вказує, що згідно відповіді Міністерства Юстиції України від 04.06.2010 р. № 6103-0-26-10-36 відповідно до Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2008 р. № 595, рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції від 03.03.2010 р. «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (розробник Ерделєвський О.М.) внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз, реєстраційний код 14.1.04 (Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 26.10.2010 р. у справі № 2-20/2010 http://reyestr.court.gov.ua/Review/11823043).

Окрім цього в Рішенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.01.2014 р. у справі № 2-72/11 суд визнав правильним використання Методики О.М. Ерделевського для розрахунку еквівалента моральної шкоди, заподіяної позивачу (ця методика описана у книзі, що віднесена до Переліку науково-технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні психологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.02.2011 N 605/5 (п. 176 Переліку)).

У вказаному рішенні суд зазначив, що методика встановлення заподіяної моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань, розробником якої є О.М. Ерделевський, створена в 1997 р., використовується для проведення психологічних експертиз (психологічних досліджень), отримала державну реєстрацію 03.03.2010 р. (реєстраційний код 14.1.04) та включена до Реєстру методик проведення судових експертиз, ведення якого передбачено в наказі Міністерства юстиції України від 02.10.2008 р. № 1666/5 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/37766080).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20.03.2012 р. у справі № 413/369/2012 встановлено, що методика Ерделевського є базовою і узгоджена та погоджена Науково-методологічною радою по проблемам судової експертизи при Міністерстві юстиції України, тому станом на теперішній час являється єдиною яка має офіційний характер (http://reyestr.court.gov.ua/Review/22454557).

Завдяки наведеним судовими рішенням можна сміливо відстоювати позицію правомірності застосування методики встановлення заподіяної моральної шкоди, розробником якої є О.М. Ерделевський в українській судовій практиці.

Якщо вам сподобалась стаття — поділіться нею в соц.мережах та підпишіться, щоб першими отримувати нові публікації корисного юридичного контенту.