Монополія патентних повірених — обговорення законопроекту

На момент публікації тексту Законопроекту «Про Національну систему охорони інтелектуальної власності в Україні» на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає пояснювальної записки (або аналогічного документу), яка містила б обґрунтування введення т.з. «монополії патентних повірених».

Під «монополією патентних повірених» мається на увазі положення ч. 2 ст. 10: заявник – резидент України (фізична та юридична особа) може або самостійно представляти себе у відносинах з НОІВ або через патентного повіреного.

В Україні за 25 років незалежності відсутня така монополія, адже резидента України у відносинах із Державною службою інтелектуальної власності може представляти будь яка особа.

Введення такої монополії є обмеженням конкуренції, тому вимагає пояснення і аргументації. Традиційно існують два основні види аргументації подібних змін: (1) політичний та (2) економічний.

Наразі про економічну причину навряд чи є підстави говорити, тому зроблю припущення щодо політичної причини введення монополії. Можливо я помиляюсь і економічна причина існує – однак публікація Законопроекту не супроводжується таким поясненням.

Зазвичай, політична причина виглядає так: ми вводимо монополію, щоб захистити певний суспільний інтерес (носієм якого є певна група населення), оскільки не існує інших способів його захисту (які б не спливали на конкуренцію на ринку).

Оскільки монополія стосується відносин між резидентами України та патентними повіреними України, одна з цих груп претендує на роль носія цього суспільного інтересу.

Захист інтересу патентних повірених

Запровадження монополії означає, що кожна фізична особа та юридична особа, яка захоче отримати охоронний документ на винахід, корисну модель, промисловий зразок чи торговельну марку, змушена звертатись саме до повірених. Згідно даних сайту ДСІВ кількість патентних повірених України – близько 500 осіб.

Звичайно знайдуться особи, які будуть самостійно розбиратись в нюансах складання заявок і супровідних документів та оплати зборів, методом спроб і помилок отримають знання і досвід мінімально необхідний для успішної реєстрації, але більшість буде звертатись до повірених.

Очевидно монополія призведе до істотного збільшення кількості клієнтів, а відтак доходів патентних повірених. Також можна передбачати підвищення вартості їх послуг, адже завдяки монополії вони одномоментно позбавились тисяч конкурентів (осіб, що подають заявки і супроводжують процес реєстрації не маючи статусу патентних повірених), які пропонують нижчу ціну за аналогічні послуги.

Отже, поява монополії захищає інтерес групи населення кількістю близько 500 осіб.

Захист інтересу заявників (резидентів України)

На противагу інтересу патентних повірених є інтерес заявників – резидентів України (їх кількість важко підрахувати, але потенційно, це сотні тисяч, а по факту десятки тисяч осіб, які є власниками більше ніж 200 000 торговельних марок та десятків тисяч патентів, що зареєстровані за 25 років).

На мій погляд, інтерес заявників полягає у отриманні якісних послуг за розумну ціну.

Чи може введення монополії вплинути на досягнення вказаного інтересу?

(1) немає жодних гарантій, що патентний повірений може надати послуги якісніше, ніж інша особа, яка має відповідний досвід / знання і надає такі послуги без статусу повіреного;

(2) досі не винайдено кращого способу забезпечити підвищення якості товарів/послуг, ніж вільна конкуренція на ринку, за результатами якої більшість клієнтів підуть до найкращих (за співвідношенням якість/ціна та іншими критеріями) представників, що надають відповідні послуги.

Чим жорсткіше контроль на вході (доступу до професії повіреного), тим вище витрати на подолання вхідного фільтру, що потягне підвищення вартості послуг через порушення балансу попиту і пропозиції. В умовах вільної конкуренції і боротьби за клієнта гравці підвищують якість послуг і знижують ціну.

Хіба патентні повірені мають підвищений обсяг відповідальності перед клієнтом (порівняно з іншими особами, що надають такі послуги)? Або їх цивільна відповідальність застрахована і, у разі завдання збитків, клієнту гарантоване відшкодування певної суми?

Будь яка монополія в приватній сфері (надання послуг щодо отримання охоронних документів і представництва інтересів осіб приватного права належить до таких) має бути збалансована важелями впливу на тих, на чию користь вона встановлена.

Повертаючись до інтересу заявників – резидентів України, великі компанії-заявники користуються послугами патентних повірених, адже розуміють, яку перевагу це дає і мають можливість отримати розумну ціну через обсяги послуг і постійну альтернативу доручити це неповіреному.

Якщо ж приватний підприємець хоче зареєструвати 1 ТМ (або провести пошук на тотожність і схожість позначення – базові послуги), у нього є вибір: (1) самостійно це зробити; (2) доручити іншій особі чи (3) доручити патентному повіреному.

Чи робить він його в умовах недостатньої інформованості? Навряд чи, адже витративши годину на читання в Інтернеті відгуків і порівняння тарифів на базові послуги (пошук і реєстрацію ТМ), пересічний споживач може обрати оптимальний варіант.

Куди рухаються європейські країни – до чи від монополїі?

В якості аргументу на користь монополії вказують на досвід інших країн, при цьому не наводять історію впровадження монополії, позитивний ефект від неї і які сучасні тенденції у цьому питанні.

Наприклад, Великобританія після десятиліть існування монополії патентних повірених (patent attorney) і повірених у торговельних марках (trade mark attorney) відмовилась у 2011 році від цього підходу на користь відсутності такого обмеження.

Це свідчить принаймні на користь того, що запровадження монополії має бути усвідомленим кроком, який обґрунтований достатніми підставами, які викладені і доступні кожному, кого це потенційно торкнеться. Отже, моє прохання до авторів та прихильників такої зміни в законопроекті — опублікувати аргументацію на користь введення монополії патентних повірених.